Вчора в Коростенi, що на Житомирщинi, до престольного празника вiдкрили найбiльшу в країнi скульптуру Покрови Божої Матерi. Цей шестиметровий позолочений образ не має аналогiв в Українi. Його виготовлено з матерiалу, який досi ще не використовувася для створення пам’ятникiв. Про подробицi кореспондентка «Експресу» дiзналася в автора роботи — Iгоря Заречного, скульптора-мистецтвознавця.
— В чому особливiсть цього твору?
— Пам’ятник Покрови Божої Матерi побудований з матерiалу, який я сам створив. Базальтове волокно — основа, а домiшка — бiлий цемент, бо образ мав бути свiтлим. Цей матерiал дуже мiцний, його можна порiвняти хiба що з мармуром.
— Отже, цей матерiал ще не пройшов випробування?
— Це не зовсiм так. Перш нiж розпочати роботу над великою спорудою, я вилив iз цього матерiалу бюст своєї онуки. Знаєте, вiн витримав найважчi випробування. Стояв у мене в подвiр’ї, я обливав його на морозi — все витерпiв… Але головне — не матерiал, а образ, який я творив уперше. Цей пам’ятник поки що єдиний в Українi. Таких скульптурних канонiчних позолочених фiгур заввишки у шiсть метрiв немає навiть у столицi. На цю творчiсть мене спонукали певнi iсторичнi та релiгiйнi подiї, якi я тепер дослiджую.
— Скiльки часу ви творили архiтектурний образ Покрови Божої Матерi?
— День i нiч, день i нiч протягом трьох мiсяцiв тривала моя робота над цим пам’ятником. Пам’ятаю, як у мене з перевтоми пухли руки й ноги… А коли я дивлюся в обличчя Божої Матерi, то розумiю, що це варто тих зусиль… Митець розмовляє з людьми образами, якi закладаються в нього в головi. Прекрасне лице, яке бачиш перед собою, дає тобi сили працювати далi… Насправдi це прекрасно, коли зображення Богоматерi твориш, орiєнтуючись на своє бачення тiєї чи iншої iкони.
— Що було найважчим у цiй роботi?
— Я дуже багато своєї душi вклав в саме обличчя, яке мало бути просто божественним та живим. Риси дуже тонкi та виразнi, дарма що скульптура дуже велика. Скажу по правдi, це далося менi непросто. Чисто технiчно дуже
важко дався гаптований рушник, на якому з обох бокiв — позолоченi хрести, заглибленi на пiвсантиметра нижче поверхнi. Але найважливiше у цiй справi для мене все ж не професiйнi досягнення чи рекорди. Я сподiваюся, що встановлений на пагорбi у центрi мiста, освячений образ Богородицi вбереже Коростень вiд негараздiв та принесе спокiй у душi городян.
Катерина ВЛАСЮК, Експрес.уа
Журнал Житомира | блог на WordPress 